- відособити
- —————————————————————————————відосо́битидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
відособити — див. відособлювати … Український тлумачний словник
відособлений — а, е, книжн., рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до відособити … Український тлумачний словник
відособлення — я, с., книжн., рідко. Дія і стан за знач. відособити й відособитися … Український тлумачний словник
ізолювати — (помістивши окремо, позбавляти можливости контакту з іншими), відгороджувати, відгородити, відокремлювати, відокремити, відособлювати, відособити … Словник синонімів української мови